Чому небезпечно перевіряти наукові роботи на безкоштовних онлайн-сервісах?

Унікальність – це відсотковий показник, що визначає відсутність у тексті автора вже опублікованих у відкритому доступі фрагментів тексту або роботи в цілому. У мережі інтернет є чимало програм, які визначають рівень унікальності, але такий спосіб перевірки авторської роботи є небезпечним. Чому? Наукова робота, яку виконує автор, повинна мати високу унікальність та новизну. Завантажуючи іще не опубліковану роботу на безкоштовних сервісах перевірки, Ви автоматично даєте дозвіл на її використання в подальшому. Безкоштовні онлайн-сервіси перевірки на плагіат загрожують використанням Вашої роботи з метою продажу та не дають жодної гарантії правильності визначення унікальності тексту та відсутності у ньому плагіату, також відсотковий рівень унікальності роботи часто відрізняється від того, що надає ліцензійна офіційна антиплагіатна система перевірки.

Не варто намагатися обдурити системи антиплагіатної перевірки. З кожним роком їх удосконалюють – і хитрощі, які працювали рік тому, вже втратили актуальність. Переставляння, об'єднання або розділення слів і речень у абзаці, заміна літер на латинські або грецькі (зміна з кирилиці на латиницю і навпаки), переставляння складових компонентів тексту чи об'єднання кількох речень в одне, розділення довгого речення на кілька дрібних, підміна основних словосполучень синонімами – все це програма знаходить з абсолютною легкістю. Спроби підозрілого форматування (як-от, додавання до тексту додаткових позицій, заміна кольору шрифту на білий, автоматичні переноси) з метою обійти антиплагіатну систему виявляються одразу під час перевірки роботи. Система розпізнає будь-які спроби шахраювання та показує їх у тексті. Такі методи не підвищать рівень унікальності, але знизять Ваш авторитет як науковця.